Ми не говоримо на ідиш

Ця книга – збірка смішних оповідань та єсе із життя міста Чернівці, в якому автори народилися та виросли. У кожному оповіданні є слово чи фраза на ідиш, але щоб читати книгу, зовсім не обов'язково знати цю мову. Брікер і Вишевський навіть зізнаються, що не говорять на ідиш і самі жили від нього десь збоку, а слова та фрази на ідиш їм потрібні як артефакти чи обломки посуду при археологічних розкопках, які допомагають авторам побудувати місто часів їхнього детства та юності та заселити в ньому заново їх самих, Борю та Толіка, а також людей, які колись їх оточували. Видання здійснено на замовлення Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. На обкладинці використано картину Віктора Пивоварова «Розводити руками», люб'язно надана художником.