Мемокс 10 табл. п/о 10мг №60

Таблетки Мемокс показаний при хворобі Альцгеймера від легкого ступеня тяжкості до важких форм.

Склад

Діюча речовина: мемантин;

1 таблетка містить мемантину гідрохлориду 10 мг або 20 мг; Суміш для плівкового покриття: лактоза, гіпромеллоза, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь 4000 (макрогол), для таблеток 20 мг заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172). >

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату

Спосіб застосування

Лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, і лише при Умови наявності опікуна, який регулярно контролюватиме прийом препарату. Препарат слід приймати 1 раз на добу щодня в один і той же час.

Особливості застосування

Вагітні

Препарат не слід застосовувати в період вагітності, за винятком випадків, зумовлених чіткою та очевидною необхідністю.

Діти

Препарат не застосовувати дітям через недостатність даних з безпеки та ефективності.

Водії

Хвороба Альцгеймера від середньої тяжкості до важких форм зазвичай призводить до погіршення можливості керувати автомобілем та порушення здатності працювати з механізмами. Також мемантин має незначний або помірний вплив на швидкість реакції людини, тому амбулаторних пацієнтів слід попередити про необхідність дотримання особливої ​​обережності під час керування автотранспортом або роботи з обладнанням.

Передозування

Досвід обмежений.

Відносно значні передозування (200 мг і 105 мг протягом 3 днів відповідно) були або пов'язані з симптомами підвищеної стомлюваності, слабкості та/або діареєю, або мали безсимптомний перебіг. При передозуванні до 140 мг або невстановленою дозою спостерігали симптоми порушення центральної нервової системи (сплутаність, млявість, сонливість, запаморочення, збудження, агресія, галюцинації, порушення ходи) та/або шлунково-кишкові порушення (блювання та діарея). Після прийому 2000 мг мемантину у пацієнта розвинулася кома протягом 10 днів, пізніше – диплопія та збудження. Після симптоматичного лікування та плазмаферезу пацієнт одужав без наслідків.

Лікування симптоматичне, специфічного антидоту не існує. Слід використовувати стандартні клінічні процедури для видалення діючої речовини з організму,наприклад, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, методи підкислення реакції сечі, форсований діурез. У разі надмірної загальної стимуляції центральної нервової системи, симптоматичні лікувальні заходи слід застосовувати з обережністю.

Побічні ефекти

• З боку імунної системи: часто – гіперчутливість.
• З боку психіки: часто – сонливість; нечасто – сплутаність свідомості, галюцинації; невизначені – психотичні реакції.
• З боку нервової системи: часто - запаморочення, порушення рівноваги; нечасто – порушення ходи; дуже рідко – судомні напади.
• З боку серця: нечасто – серцева недостатність.
• З боку судин: часто – артеріальна гіпертензія; нечасто – венозний тромбоз/тромбоемболізм.
• З боку дихальної системи: часто – задишка.
• З боку шлунково-кишкового тракту: часто – запор; нечасто – блювання; невизначені – панкреатит.
• З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення показників функції печінки; невизначені – гепатит.

Взаємодія

Слід уникати одночасного застосування мемантину та амантадину через ризик розвитку фармакотоксичного психозу. Обидві сполуки є хімічно зв'язаними NMDA-антагоністами. Те саме може стосуватися і кетаміну і декстрометорфану.

Існують дані щодо ризику виникнення психозу при спільному застосуванні мемантину та фенітоїну.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.