Лейкеран табл. п/о 2мг №25

Пігулки Лейкеран показані при хворобі Ходжкіна, деяких формах неходжкінської лімфоми, хронічному лімфоцитарному лейкозі, макроглобулінемії Вальденстрема . h2>

Діюча речовина: хлорамбуцил;

1 таблетка містить 2 мг хлорамбуцилу; Оболонка: Opadry® Brown 05B26836: гіпромеллоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400, заліза оксид жовтий (Е172), заліза оксид червоний (Е 172)

> Застосування лікарського засобу при лікуванні пацієнтів з доброякісними новоутвореннями. яких спостерігалася резистентність до препарату під час попереднього застосування.

Спосіб застосування

Лейкеран призначений для перорального застосування. Відомо, що високі значення рН шлункового соку значно знижують біодоступність Лейкерана, тому рекомендується приймати препарат натще (за 1 годину до або через 3 години після їди).

Особливості застосування

Вагітні

Не рекомендується застосовувати.

Діти

Лейкеран застосовують для лікування хвороби Ходжкіна та неходжкінських лімфом у дітей. Режими дозування подібні до таких при застосуванні дорослим.

Передозування

Внаслідок випадкового передозування хлорамбуцилу спостерігається, головним чином, оборотна панцитопенія. Також спостерігаються різні ступені нейротоксичності - від надмірної збудженості та атаксії до множинних тоніко-клонічних епілептичних нападів. Враховуючи те, що антидоту немає, необхідно ретельно спостерігати за картиною крові та проводити загальну підтримуючу терапію з трансфузіями крові у разі потреби. У результаті випадкового передозування хлорамбуцилу спостерігається головним чином зворотна панцитопенія. Також спостерігаються різні ступені нейротоксичності - від надмірної збудженості та атаксії до множинних тоніко-клонічних епілептичних нападів. Враховуючи те, що антидоту немає, необхідно ретельно спостерігати за картиною крові та проводити загальну підтримуючу терапію з трансфузіями крові у разі потреби.

Побічні ефекти

Для цього лікарського засобу не існує сучасної клінічної документації для визначення частоти побічних реакцій.

Взаємодія

Не рекомендується вакцинація живими вакцинами пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Аналоги пуринових нуклеозидів (такі як флударабін, пентостатин та кладрибін) підвищували цитотоксичність хлорамбуцилу in vitro.

Під час клінічного застосування встановлено, що спільне застосування аналогів пуринових нуклеозидів з алкілуючими лікарськими засобами давало велику клінічну відповідь, але також і більшу частоту гематотоксичних ефектів. Досліди на тваринах показали, що хворим, які приймають фенілбутазон, слід зменшувати стандартні дози Лейкерана з огляду на можливість збільшення його токсичності.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2° до 8°С у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.