Ганцикловір-Фармекс ліофіл. д/р-ра д/інф. 500мг фл. №1

Ганцикловір-Фармекс показаний дорослим та підліткам ≥ 12 років для:

• лікування цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції у пацієнтів з імунодефіцитом; >

  Ганцикловір-Фармекс також показаний дітям від народження для запобігання ЦМВ інфекції шляхом універсальної профілактики у пацієнтів з медикаментозною імуносупресією (наприклад, після трансплантації органу або хіміотерапії раку)

  Діюча речовина: ганцикловір; 1 флакон містить ганцикловіру 500 мг (у вигляді ганцикловіру натрієвої солі). Протипоказання. компоненту препарату Кормлення груддю Спосіб застосування ганцикловір слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 години в концентрації, що не перевищує 10 мг/мл. . Не можна вводити шляхом швидкої або болюсної ін'єкції, оскільки токсичність ганцикловіру може зростати через його надмірний рівень у плазмі.

  Не можна вводити шляхом внутрішньом'язової або підшкірної ін'єкції, оскільки це може призвести до тяжкого подразнення тканин через високий рН (~11) розчин ганцикловіру.

  Не можна перевищувати рекомендовані дози, частоту або швидкість інфузії.

  Ганцикловір-Фармекс – це ліофілізат (порошок) для приготування розчину для інфузій. Після відновлення препарат Ганцикловір-Фармекс є розчином від безбарвного до світло-жовтого кольору, практично без видимих ​​частинок.

  Інфузію слід проводити у вену з відповідним потоком крові, бажано через пластикову канюлю.

  Особливості застосування

  Вагітні

  Ганцикловір не слід застосовувати вагітним, крім випадків, коли клінічна необхідність у лікуванні жінки перевищує можливий тератогенний ризик для плода.

  Діти

  Існує обмежений досвід лікування дітей віком до 12 років.

  Водії

  Застосування ганцикловіру може суттєво впливати на керування автотранспортом та роботу з іншими механізмами.

  Передозування

  Про випадки передозування ганцикловіром (деякі з летальним кінцем) повідомляли під час проведення клінічних досліджень та при післяреєстраційному застосуванні препарату. Більшість повідомлень не були пов'язані з виникненням будь-яких побічних реакцій або включали одну або більше побічних реакцій зі списку, наведеного нижче:

  • гематологічна токсичність: мієлосупресія, зокрема панцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, недостатність кісткового мозку;
  • гепатотоксичність: гепатит, порушення функції печінки;
  • ниркова токсичність: посилення гематурії у хворих із наявними до цього порушеннями функції нирок, гостра ниркова недостатність, підвищення рівня креатиніну;
  • шлунково-кишкова токсичність: біль у животі, діарея, блювання;
  • нейротоксичність: генералізований тремор, судоми.

  Ганцикловір виводиться під час гемодіалізу; таким чином, для зниження його рівня в плазмі крові пацієнтів, яким запроваджено надмірну кількість препарату, можна застосовувати гемодіаліз.

  Побічні ефекти

  Примітка: валганцикловір є неактивною формою (проліки) ганцикловіру, і побічні реакції, пов'язані із застосуванням валганцикловіру, можна очікувати у разі застосування ганцикловіру. Ганцикловір для перорального застосування більше не проводиться, але побічні реакції, про які повідомляли під час його застосування, можна очікувати у пацієнтів, які отримують ганцикловір внутрішньовенно. Тому перелік включає побічні реакції, які спостерігалися при внутрішньовенному або пероральному застосуванні ганцикловіру або валганцикловіру.

  У пацієнтів, яких лікували ганцикловіром/валганцикловіром, найбільш серйозними та частими побічними реакціями були нейтропенія, анемія та тромбоцитопенія.

  Взаємодія

  Пробенецид. Застосування пробенециду з пероральним ганцикловіром призводить до статистично значущого зниження ниркового кліренсу ганцикловіру, що, у свою чергу, призводить до статистично значущого зростання експозиції. Подібні ефекти очікуються також у разі одночасного внутрішньовенного застосування ганцикловіру та пробенециду. Таким чином, пацієнтів, які приймають пробенецид та ганцикловір, слід ретельно спостерігати на предмет токсичності ганцикловіру.

  Діданозин. Встановлено, що при одночасному застосуванні диданозину та ганцикловіру концентрації диданозину у плазмі крові стійко підвищуються. При внутрішньовенному введенні ганцикловіру в дозах 5-10 мг/кг на добу AUC диданозину збільшується на 38-67%. Клінічно значимих змін концентрацій ганцикловіру у своїй був. Однак з урахуванням підвищення плазмових концентрацій диданозину за наявності ганцикловіру хворих необхідно ретельно спостерігати щодо токсичності диданозину.

  Умови зберігання

  Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

  Зберігати у недоступному для дітей місці.

  Термін придатності – 3 роки.