Амантин табл. п/о 100мг №30

Таблетки «Амантин» застосовуються при таких показаннях:

• синдром Паркінсона: лікування симптомів хвороби Паркінсона, таких як ригідність, тремор, гіпокінезія та акінезія;
• екстрапірамідні побічні ефекти нейролептиків та інших лікарських засобів: рання дискінезія, акатизія та паркінсонізм. Діюча речовина - амантадину сульфат (одна таблетка містить амантадину сульфату 100 мг) Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, желатин, повідон, натрію кроскармелоза, , Opadry II White (поліетиленгліколь, полівініловий спирт, тальк, титану діоксид (Е 171)). li>
• епілепсія та інші судомні напади;
• тяжка ниркова недостатність;
• виразкова хвороба;
• декомпенсована серцева недостатність (стадія IV згідно з класифікацією, розробленою Нью-Йоркською асоціацією кардіологів - NYНA);
• кардіоміопатія та міокардит;
• блокада II та III ступеня;
• брадикардія (менше 55 ударів/хвилину);
• пролонгований інтервал QT (Bazett QTc > 420 мс) або з помітними U-хвилями, або з вродженим QT-синдромом у сімейному анамнезі;
• важка шлуночкова аритмія, включаючи хаотичну поліморфну ​​шлуночкову тахікардію;
• одночасне лікування будипіном або іншими препаратами, які подовжують інтервал QT;
• знижений рівень калію або магнію в крові.

Спосіб застосування

Таблетки необхідно приймати дорослим внутрішньо, з невеликою кількістю рідини, після їжі, бажано вранці та/або вдень. У зв'язку з можливим активуючим впливом на центральну нервову систему (ЦНС) останню дозу рекомендується приймати не пізніше шістнадцятої години.

Разова і добова доза

Дотримуючись вищезгаданих заходів та враховуючи протипоказання, можна запобігти загрозливій для життя побічній реакції - хаотичній поліморфній шлуночковій тахікардії.

Лікування пацієнтів із синдромом Паркінсона та порушеннями рухової активності, спричинені застосуванням лікарських засобів, слід проводити поступово, дотримуючись дозування відповідно до терапевтичного ефекту.

Лікування слід розпочинати з прийому однієї таблетки (100 мг амантадину сульфату) препарату «Амантин» на добу в перші 4-7 днів з подальшим збільшенням добової дози на одну таблетку раз на тиждень до досягнення ефективної терапевтичної дози.

Зазвичай ефективна доза становить 1-3 таблетки двічі на добу (200-600 мг сульфату амантадину).

Літнім пацієнтам, зокрема при станах ажитації, сплутаності свідомості або синдромах делірію, рекомендується добова доза 100 мг (одна таблетка). Якщо така доза не буде ефективною, її можна обережно збільшити до 200 мг на добу під наглядом лікаря.

При комбінованому лікуванні з іншими протипаркінсонічними засобами дозу слід підбирати індивідуально.

Для пацієнтів, яких раніше лікували амантадином, розчином для ін'єкцій, початкова доза повинна бути вищою.

При різкому погіршенні паркінсонічних симптомів при акінетичній кризі необхідно призначити введення розчину сульфату амантадину.

Тривалість лікування залежить від природи та тяжкості захворювання та визначається лікарем. Пацієнти не повинні самостійно переривати лікування.

Слід уникати різкого припинення лікування, оскільки в такому випадку у пацієнтів із хворобою Паркінсона можливе посилення екстрапірамідних симптомів, які іноді включають акінетичну кризу, і ефект припинення прийому іноді може виявлятися у вигляді делірію.

Особливості застосування

Вагітні

Амантадин протипоказано приймати вагітним та жінкам, які планують вагітність. Препарат протипоказаний у період годування груддю, оскільки він проникає у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Діти

Досвід застосування амантадину дітям недостатній, тому препарат не застосовують цієї вікової категорії.

Водії

Амантадин може знижувати концентрацію уваги та швидкість реагування, викликати запаморочення, зниження гостроти зору, тому пацієнтів слід попереджати про потенційну небезпеку при керуванні автомобілем або при роботі з іншими механізмами.

Передозування

Завжди необхідно враховувати можливість багаторазової інтоксикації, наприклад, прийом більш ніж одного препарату з метою суїциду.

Симптоми

Значне місце при передозуванні амантадину займають симптоми гострого токсичного психозу у вигляді сплутаності свідомості з зоровими галюцинаціями, що іноді включають кому і міоклонію і можуть спостерігатися після одночасного прийому амантадину та інших протипаркінсонічних . Надмірне збудження, тремор, атаксія, затуманювання зору, летаргія, депресія, дизартрія,нервово-м'язові порушення, гіперрефлексія, руховий занепокоєння, судоми, екстрапірамідні явища, торсіонні спазми, розширення зіниць, дисфагія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, делірій, міоклонус, нудота, блювання, сухість у роті, гіпер -синдром, гіпертонія, серцева аритмія, тахікардія, напади стенокардії, зупинка серцевої діяльності Можливе порушення функції нирок, у тому числі підвищення азоту сечовини та зниження кліренсу креатиніну, затримка сечі.

Лікування

Спеціальне медикаментозне лікування чи антидот невідомі. Для запобігання всмоктуванню препарату необхідно викликати блювання та/або промити шлунок (якщо пацієнт у свідомості), застосовувати активоване вугілля. У разі загрозливого життя інтоксикації потрібні реанімаційні заходи. Необхідно вжити терапевтичних заходів, забезпечити підтримку життєво важливих функцій організму, адекватну гідратацію, можливо, седацію, заходи проти судом та аритмій.

Побічні ефекти

Побічні реакції на амантадин, які частіше бувають легкого ступеня і мають минущий характер, як правило, з'являються протягом 2-4 днів від початку лікування та швидко проходять після припинення прийому препарату.

З боку психіки: часто (> 1/100 до < 1/10) - порушення сну та психічна ажитація.

З боку нервової системи: часто (> 1/100 до < 1/10) – рухові порушення.

З боку судинної системи: часто (> 1/100 до < 1/10) – ортостатична дисрегуляція.

З боку травного тракту: часто (> 1/100 до < 1/10) – нудота, сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (> 1/100 до < 1/10) - «мармурова» шкіра (поява сітчасто-блакитного відтінку шкіри), асоційована іноді з набряком гомілковостопного суглоба.

З боку сечостатевої системи: часто (> 1/100 до < 1/10) – затримка сечі у хворих з гіперплазією передміхурової залози, нетримання сечі, зміна лібідо.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.